На цих вихідних в Івано-Франківську відбувся круглий стіл з обговорення бюджетної та податкової децентралізації.
На це засідання були запрошені представники районних адміністрацій, рад, сільські голови, представники фінансових управлінь РДА з трьох областей – Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької.
Від Сторожинеччини поїхали голова районної ради К.Г. Гуцуляк, заступник мера міста С.Р. Киюк та заступник голови Обласної асоціації сільських та селищних голів, сільський голова с. Комарівці С.І. Бажура.
Розповісти докладніше ми попросили Катерину Георгіївну Гуцуляк:
“На засіданні була презентація за участю представників Мінпрому, Мінфіну, Фіскальної служби України, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти та науки України, експерти.
Все зводилося до того, що бюджетна децентралізація має вирішити проблеми постійного браку коштів на рівні місцевих бюджетів.
Прийняті зміни до Бюджетного і Податкового кодексів України є найбільшим за останні роки кроком до бюджетної децентралізації як найболючішого питання. На основі цих змін був сформований держбюджет на 2015 р.
Згідно Закону про державний бюджет чимало податків і зборів віддано на місця.
Інше питання в тому, чи кожна територіальна громада спроможна за податки, які будуть зібрані на її території, зможе не тільки вижити, а й мати кошти на розвиток інфраструктури села – освітлення, ремонт доріг, утримання місцевих пожежних частин тощо. Тобто розв’язувати нагальні потреби.
Серед місцевих податків і зборів є акцизний податок, земельний податок, екологічний податок, лісовий, держмито, адмінштрафи, транспортний податок.
Наприклад, для села, на території якого є АЗС, 5% з продажу нафтопродуктів поступають саме в бюджет села.
Вже за ці 2 місяці видно, що, наприклад, у Буденцях АЗС перерахувала у сільській бюджет близько 60 тис. грн.
Натомість одна із заправок, що розташована на території м. Сторожинець, перерахувала лише 3 тис. грн. І виникають питання, адже це кошти, які йдуть саме на розвиток території. І всі мають бути зацікавлені в тому, щоб заправивши авто – отримати чек.
Це стосується і підакцизних товарів – хоч пляшки пива, хоч пачки цигарок. Купили – візьміть чек. Податки від підакцизних товарів будуть залишатися в місцевих бюджетах.
60% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) зараз зараховується до районного бюджету і складає левову частину. 25 % перераховується до державного бюджету, 15% – до обласного.
Зараз прийнятий закон про добровільне об’єднання територіальних громад. Згідно цього закону ті громади, які об’єднаються, крім всіх податків і зборів, отримають ще 60% ПДФО. Саме в їхні бюджети, а не в районний.
Крім цього буде окрема програма соціально-економічного розвитку, яка буде направлена на розвиток інфраструктури тих громад, що об’єдналися. Кожний бюджет об’єднаної територіальної громади буде мати стосунки з міністерством фінансів напряму, минаючи районний бюджет.
Наприклад, освітня субвенція (на школи), медична субвенція (на амбулаторії та ФАПи), базова дотація – це все буде йти з Києва. А дошкільні навчальні заклади, бібліотеки та клуби будуть утримуватися за рахунок бюджету територіальної громади.
Тобто в селі повинні самі вирішувати пріоритетні завдання розвитку громади.
Важливо, що розробляється проект закону про місцевий референдум, згідно якого жителі територіальної будуть виносити важливі питання на обговорення зручним їм способом – опитування, голосування тощо.
Наші люди гарні господарі, кожен на своїй території добре знає, що потрібно робити сьогодні, щоб завтра було краще. Маємо прислухатися до громади і діяти в унісон з її побажаннями.
В районі проведено багато заходів щодо обговорення децентралізації. Але переважно учасниками цих дійств є сільські депутати, члени виконкому, голови місцевих рад. Важливо, щоб зараз, коли почався процес загальних зборів в селах, вміло і доступно донести інформацію до самих жителів села.
Не всі голови місцевих рад однозначно позитивно ставляться до цього об’єднання територіальних громад.
Але вирішальну думку мають мати громадяни, адже саме їм жити і розвивати їх край.
Децентралізація влади і передача повноважень на місця не стільки потрібна депутатам і чиновникам, скільки громадам, які втомилися жити за наказом згори.
