TAKING TOO LONG?
CLICK/TAP HERE TO CLOSE LOADING SCREEN.
...завантаження...
GRILL

ДПІ: відповіді на “Гарячій лінії”, порядок перевірок

ДПІ

На минулому тижні заступник начальника ДПІ у Сторожинецькому районі Людмила Хмелюк в черговий раз зустрілася з представниками бізнесу нашого району за «круглим столом». Тема зустрічі «Зміни до Податкового кодексу України».

Відкриваючи засідання, Людмила Іванівна зазначила, що сьогодні податкова система дуже динамічна, вона постійно перебуває в процесі реформування, тому кожен платник податків повинен бути обізнаний у чинному законодавстві» До відома присутніх були останні зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України від 17.07.2015 р. № 655-VIII.

Відбулось обговорення тематики щодо справляння податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, майнових податків та акцизного податку.

Також, Людмила Хмелюк розповіла учасникам «круглого столу» про поетапне введення електронного адміністрування цього податку, про порядок коригування податкових накладних та порядок віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за попередній період.

З огляду на змістовне викладення доповідачами теми та надання вичерпних відповідей на запитання слухачів учасники «круглого столу» виявили бажання частіше зустрічатись з податківцями для ознайомлення з новинами податкового законодавства.

Наприкінці зустрічі Людмила Іванівна подякувала за співпрацю та взаєморозуміння.

Про погашення податкового боргу під час «Гарячої лінії»

Днями в ДПІ у Сторожинецькому районі проведено сеанс телефонного зв’язку  «гаряча лінія» на тему: «Погашення (стягнення) податкового боргу платника податків. Порядок надання розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань. Новації згідно Закону України від 16.07.2015р. № 643-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість”» за участю заступника начальника ДПІ  Людмили Хмелюк .

Наводимо відповіді на запитання, з якими зверталися під час проведення заходу.

Питання 1. Яке майно може бути використано для погашення боргу?

Питання 1: Яке майно фізичної особи – підприємця не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

Відповідь: Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

  • майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави);
  • майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків;
  • майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
  • кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
  • майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
  • майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
  • кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Питання 2. Як отримати інформацію про відсутність застави майна?

Питання 2: Яким чином платник податку може отримати інформацію щодо відсутності податкової застави майна?

Відповідь:  Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держатель або реєстратор Державного реєстру зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру.

Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.

Питання 3. Відповідальність у разі несвоєчасної сплати боргу

Питання 3: Чи передбачена відповідальність у разі  несвоєчасно сплачених розстрочених сум податкового боргу (грошових зобов’язань)?

Відповідь: Відповідно до п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст.100 Кодексу у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.

Пунктом 4.6 Порядку № 574 визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишилися не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

Які відбулись зміни у порядку надання податкових консультацій?

Які відбулись зміни у порядку надання податкових консультацій?

1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 17 липня 2015 року № 655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків”, яким були внесені зміни, зокрема, до статей 52 та 53 Податкового кодексу України щодо надання податкових консультацій платникам податків.

Зміни полягають у тому, що консультації, крім узагальнюючих, надаються:

  • в усній формі – контролюючими органами;
  • у письмовій або електронній формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (тобто Державною фіскальною службою України).

Консультації у письмовій чи електронній формі підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який їх надав, протягом 10 календарних днів після дня надання таких консультацій без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань проводить Міністерство фінансів України та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі на його офіційному веб-сайті, протягом 5 календарних днів.

Крім того, нововведення, внесені Законом №655, надають право платнику податків оскаржити до суду як надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладену в письмовій або електронній формі, так і наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, виходячи з вищевказаного, районні податкові інспекції можуть надавати податкові консультації платникам податків виключно в усній формі.

Чи змінено порядок нарахування пені та штрафних санкцій?

Чи змінено порядок нарахування пені та штрафних (фінансових) санкцій?

1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 17 липня 2015 року № 655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків”, яким були внесені зміни до Податкового кодексу, зокрема, стосовно порядку нарахування пені при самостійному виявлені платником податку помилок та щодо штрафних (фінансових) санкцій.

Так, завдяки доповненню ст. 129 Кодексу пунктом 129.9, у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом.

Закон № 655, шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX „Перехідні положення” Кодексу пунктом 35, тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, скасовує платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн. грн., штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим Кодексом. Нараховані штрафні (фінансові) санкції скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню.

Чи повинні суб'єкт господарювання повідомити про документальну перевірку?

Чи повинен контролюючий орган повідомити суб’єкта господарювання про документальну перевірку?

Відповідно до п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення документальної планової перевірки контролюючий орган повинен вручити суб’єкту господарювання під розписку або вислати рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення перевірки і письмове повідомлення з вказаною датою початку проведення перевірки.

Щодо проведення документальної позапланової перевірки платника податків, то відповідно до п.78.4 ст. 78 ПКУ таке право на надається у випадку, коли платнику до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Які документи є підставою для початку проведення перевірки?

Які документи є підставою для початку проведення перевірки?

Посадові особи контролюючого органу мають право на проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки при наявності підстав для їх проведення, визначених Податковим кодексом України, і при умові пред’явлення таких документів:

  • направлення на проведення такої перевірки (із зазначенням дати, назви контролюючого органу, реквізитів наказу, назву і реквізити суб’єкта або об’єкта, перевірка якого проводиться, цілі виду перевірки, підстави, дата початку і тривалість перевірки, посада і прізвище посадової особи, яка буде проводити перевірку). Направлення на перевірку є дійсним при наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, завіреного печаткою контролюючого органу;
  • копії наказу про проведення перевірки;
  • службового посвідчення особи, яка вказана в направленні на проведення перевірки.

Чи має право платник податків відмовитися від проведення перевірки?

Чи має право платник податків відмовитися від проведення перевірки?

Платник податків має право відмовитися від перевірки у випадку, якщо посадова особа контролюючого органу не пред’явила або не направила у випадку, визначеному Податковим кодексом України, наступні документи: направлення на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки, службове посвідчення особи, які вказані в направленні на проведення перевірки.

Які документи мають право вимагати контролюючі органи під час перевірки?

Які документи мають право вимагати контролюючі органи під час перевірки?

Контролюючі органи мають право отримувати безповоротно від платників податків всіх видів діяльності в порядку, відповідно до законодавства, довідки, копії документів, завірені підписом платника або його заступника та завірені печаткою (при наявності) про фінансово-господарську діяльність, отриманих доходів, понесених витрат і іншу інформацію, пов’язану з перерахуванням та оплатою податків, зборів, платежів, а також фінансову і статистичну звітність в порядку і на підставах визначених законом (пп.20.1.2 п.20.1 ст.20 ПКУ).

Контролюючі органи мають право під час проведення перевірки вимагати і вивчати первинні документи, які використовуються в бухгалтерському обліку, реєстри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з нарахуванням і сплатою податків, зборів, платежів, виконання вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Про перевірки СГ за неосновним місцем обліку

Чи мають право контролюючі органи, в якому СГ перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, проводити  перевірки?

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

ПКУ не передбачено обмежень щодо проведення перевірок контролюючими органами, в яких суб’єкт господарювання перебуває на обліку за неосновним місцем обліку.

Які перевірки мають право проводити контролюючі органи?

Які перевірки мають право проводити контролюючі органи?

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій) (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПКУ.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 ПКУ, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).

Чи можуть під час перевірки вимагати документи за вже перевірені періоди?

Чи мають право працівники контролюючого органу при проведенні перевірки (планової, позапланової) вимагати документи за період, який вже було перевірено?

Контролюючий орган має право вимагати від платника податків первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи з урахуванням термінів їх зберігання, передбачених ПКУ та Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, в т.ч. за період, який вже було перевірено контролюючими органами.

Який термін проведення камеральної перевірки декларації з ПДВ?

Який термін проведення камеральної перевірки декларації з ПДВ?

Відповідно до п.п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПКУ протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Отже, камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Які встановлено строки проведення фактичної перевірки?

Які встановлено строки проведення фактичної перевірки?

Відповідно до п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України, тривалість перевірок, визначених статтею 80 ПКУ ( фактичних перевірок), не повинна перевищувати 10 діб.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

  • заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
  • змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.

До кого подається заперечення до акту перевірки?

До якого контролюючого органу здійснюється подання заперечень до акта камеральної перевірки, у т.ч. якщо перевірка була проведена працівниками контролюючого органу за неосновним місцем обліку?

Платники податків або його законні представники у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), у т.ч. якщо перевірка була проведена працівниками контролюючого органу за неосновним місцем обліку такого платника.

Як оформлюються результати документальної планової перевірки?

Як оформлюються результати документальної планової перевірки (акт, довідка, зауваження, заперечення, повідомлення – рішення)?

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, (планової/позапланової), складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, – протягом 10 робочих днів).

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки – протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов’язань платника.

Чи можуть здійснювати одночасно декілька видів перевірок?

Чи мають право працівники контролюючого органу здійснювати одночасно декілька видів перевірок?

Відповідно до п. 75.1 Податкового кодексу України органи державної фіскальної служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами ДФС в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України, а фактичні перевірки — Податковим кодексом України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДФС.

Податковим кодексом України не передбачено обмежень, щодо одночасного проведення камеральних, документальних та фактичних перевірок суб’єкта господарювання.

Отже, контролюючі органи мають право одночасно здійснювати декілька видів перевірок суб’єкта господарювання, наприклад: планову виїзну та позапланову виїзну тощо.

Категорія: Економіка
ЄВРОНАФТА
Сторожинець.info
МЕНЮ

КОНТАКТИ

095 51 95 867
066 368 05 92

[email protected]

м. Сторожинець, вул. І. Вільде, 2

Розміщення реклами
096 596 26 74
099 257 58 26

АРХІВ