ДПІ: звіт з ЄСВ, зарплата в “конвертах”, соціальні пільги

ДПІ інформує

З метою підвищення рівня добровільної сплати податків і зборів до бюджету, забезпечення платників своєчасною та кваліфікованою допомогою щодо дотримання ними норм діючого податкового законодавства, правильності подання податкової звітності та повноті сплати податків до бюджетів всіх рівнів заступником ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області Людмилою Хмелюк проведено семінар-нараду на тему: «Практичне застосування положень податкового законодавства. Новації, запроваджені змінами до Податкового кодексу України. Актуальні питання з обчислення ЄСВ».

Людмила Іванівна зазначила, що з 1 вересня 2015 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу, внесені Законом України від 17.07.2015 року № 655 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків».

Зазначеними змінами підвищено вартісну межу для віднесення матеріальних активів до основних засобів, визначено обов’язкові вимоги до змісту наказу про проведення перевірки, змінено порядок надання податкових консультацій, умови проведення документальних виїзних перевірок, нарахування пені та особливості застосування штрафних санкцій.

Також, Людмила Хмелюк повідомила учасників семінар – наради, що з 1 вересня 2015 року набрав чинності «Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015р. №666.

Увагу присутніх звернуто на те, що з 15 вересня поточного року вступили в дію нові рахунки для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового соціального страхування.

Під час семінар-наради також були розглянуті актуальні питання оподаткування ПДФО, військовим збором,  нюанси формування та порядок подання страхувальниками звіту з ЄСВ, подання звітності засобами телекомунікаційного зв’язку тощо.

Також, проінформовано про забезпечення платників податків безкоштовними ключами електронного цифрового підпису та запропоновано суб’єктам господарювання  оцінити переваги сучасних технологій електронного обслуговування.

Наприкінці семінар-наради Людмила Іванівна надала вичерпні та змістовні відповіді на всі питання платників.

Про заповнення звіту по ЄСВ під час семінару - практикуму

Про заповнення звіту по ЄСВ під час семінару – практикуму

В податковій інспекції Сторожинецького району днями відбувся семінар – практикум з приводу заповнення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ). Під час семінару спеціаліст з адміністрування єдиного внеску особливу увагу звернув на самостійне виправлення помилок, а саме:

у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Правильним та чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених цим Порядком.

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом «скасовуюча», «додаткова»  цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

У разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються  скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю зі статусом «скасовуюча» з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю зі статусом «початкова» із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо.

Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1–4 додатка 4 до цього Порядку. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв’язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.

Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до цього Порядку, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.

Якщо страхувальником не подавався Звіт за попередній звітний період (періоди), то у поточному звітному місяці не допускається відображення сум нарахованого єдиного внеску застрахованим особам за попередній звітний період (періоди). У такому випадку страхувальник зобов’язаний подати Звіт за поточний звітний період та у разі потреби окремо за попередній період (періоди).

Якщо в таблиці 5 додатка 4 до цього Порядку страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи з тих, що передбачені пунктом 8 розділу IV цього Порядку, він подає Звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць Звіту) з позначкою «додаткова» та таблицю 5 зі статусом «додаткова», яка містить дані на цю застраховану особу. Звіт з позначкою «додаткова» не повинен містити таблиць 1–4 додатка 4 до цього Порядку.

Аналогічно подається таблиця 7 додатка 4 до цього Порядку;

якщо страхувальником здійснюється донарахування (зменшення) єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах, крім донарахування (зменшення) внаслідок збільшення (зменшення) класу професійного ризику виробництва, застосовуються коди типу нарахувань, передбачені пунктом 9 розділу IV цього Порядку;

у разі якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці зі статусами «скасовуюча» та «додаткова», вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих Звіти).

Якщо потрібно зменшити в персоніфікованих даних певну суму ЄСВ, у цьому рядку дублюються помилкові дані, зазначені у звітності раніше, але в реквізиті 10 «Код типу нарахувань» зазначається 3, і це означатиме суму заробітної плати (доходу), нараховану у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму ЄСВ. Якщо ж, навпаки, страхувальник збільшує суму ЄСВ, виправляючи помилку самостійно, то він зазначає в цьому реквізиті код типу нарахувань 2.

При цьому обов`язково зазначається місяць та рік, за який проведено нарахування (реквізит 11), що дає змогу в одній таблиці 6 додатка 4 виправити помилки за кілька звітних періодів.

Соцпільга для учасників АТО застосовується за загальними правилами

Соцпільга для учасників АТО застосовується за загальними правилами

ДПІ у Сторожинецькому районі нагадує, що податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Особи, які мають статус учасників бойових дій, які брали участь у АТО, не вказані Податковим кодексом як пільгова категорія платників, які мають право на збільшений розмір податкової соціальної пільги.

Однак такі платники мають право на застосування податкової соціальної пільги згідно з пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового Кодексу як будь-який платник податку, за умови дотримання інших вимог ст. 169 ПК (лист ДФС України № 8397/В/99-99-17-03-03-15).

Нагадаємо, ст. 169 ПК визначено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податків, які мають право на таку пільгу.

Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПК податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як зарплата, якщо її розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

Враховуючи, що Законом № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» на 1 січня 2015 прожитковий мінімум для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановлений у розмірі 1218 грн., То розмір доходу (зарплати), який дає право на податкову соціальну пільгу у 2015 році, становить 1710 грн на місяць (1 218 грн. х 1,4).

У разі перевищення місячної зарплати понад встановленого розміру (у 2015 році — 1710 грн), незалежно від соціального статусу платника податків, питання про надання податкової соціальної пільги не розглядається.

Критерій для віднесення матеріальних активів до основних засобів збільшено

Вартісний критерій для віднесення матеріальних активів до основних засобів збільшено

ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області інформує суб’єктів господарювання, щодо граничного показника вартості основних засобів.

Законом України від 17 липня 2015 року № 655 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків»  змінено граничну вартість матеріальних активів, які можуть бути віднесені до основних засобів при здійсненні податкового обліку.

Так, з 1 вересня 2015 року вартісний критерій для віднесення матеріальних активів до основних засобів збільшено з 2500 гривень до 6000 гривень.

Нагадуємо, що основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів).

Такі основні засоби призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, та вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом і очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Виплата заробітної плати в «конвертах» - негативне явище

Виплата заробітної плати в «конвертах» – негативне явище

Заробітна плата має високу питому вагу в структурі доходів населення. Використання  роботи незареєстрованих найнятих працівників, виплата заробітної плати в «конвертах» або в розмірі, нижче за законодавчо встановлений мінімум – негативні явища, які впливають на рівень життя громадян.

Тому, на порядку денному роботи ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області не тільки наповнення бюджетів усіх рівнів, а й питання легалізації доходів громадян та тіньової зайнятості населення.

З метою виявлення порушень законодавства податківці  постійно проводять аналіз середньомісячної заробітної плати та фонду оплати праці, чисельності працюючих, валових доходів і надходжень податку з доходів фізичних осіб.

Задля вирішення проблеми “конвертів” з категорією платників, які порушують трудове та податкове законодавство проводиться роз’яснювальна робота. Керівники підприємств щомісяця запрошуються на засідання робочої групи з координації діяльності в напрямку легалізації заробітної плати.

Податківці Сторожинеччини звертаються до громадян з нагадуванням, що офіційне працевлаштування – це державний захист від незаконного звільнення, безпечні і здорові умови праці, гарантоване право на відпочинок, своєчасно виплачена заробітна плата, лікарняні чи декретні.

Податкова накладна та акцизний податок

Податкова накладна та акцизний податок

ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області інформує платників, що податкові зобов’язання зі сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) кінцевим споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків, під час здійснення розрахункових операцій.

Що стосується заповнення податкової накладної, то у ній відображається окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено пунктом 177.4. статті 177 Податкового кодексу України. Однак вказаний перелік не містить акцизного податку, включеного до вартості товару та сплаченого під час придбання,

Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не має права включати до витрат суму сплаченого акцизного податку, включеного до вартості товару, який нею придбавається з метою подальшої реалізації.

При цьому, суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не виключаються із сум отриманого доходу.

Екстериторіальність подання документів

До уваги суб’єктів господарювання

З метою створення сприятливих умов для отримання фізичними та юридичними особами адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців у Чернівецькій області, реєстраційною службою Чернівецького міського управління юстиції, з 17.10.2015 запроваджується пілотний проект «Екстериторіальність подання документів».

Даний проект передбачає:

подання документів для проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців незалежно від місцезнаходження/місце проживання цих осіб, у межах усього переліку адміністративно-територіальних одиниць, у яких запроваджено реалізацію цього пілотного проекту.

До складу таких адміністративно-територіальних одиниць увійшли також територіальні органи Міністерства юстиції у Вінницькій, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Одеській, Сумській областях, та Головному територіальному управлінні юстиції у м. Києві.

 Пілотний проект ” “Екстериторіальність проведення реєстраційних дій полягає в поданні документів для проведення реєстраційних дій щодо:  внесення запису про підтвердження відомостей про юридичну особу;  внесення та зміни відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник – юридична особа; зміни власника істотної участі засновника юридичної особи, якщо засновник – юридична особа; зміни додаткової інформації про зв’язок з юридичною особою; державної реєстрації фізичної особи, яка має намір стати підприємцем; зміни до відомостей про фізичну особу – підприємця;  припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням;  заяви про втрату оригіналів установчих документів юридичної особи; фінансової звітності про господарську діяльність юридичної особи у складі балансу і звіту про річні фінансові результати.

Запровадження пілотного проекту дає можливість суб’єктам підприємницької діяльності оперативно вирішувати ті чи інші питання, пов’язані з внесенням інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців незалежно від місця їх перебування.

Втілення пілотного проекту надало можливість представникам бізнесу вільно вибирати місце подання документів, а також вирішити проблеми щодо нерівномірного навантаження на державних реєстраторів в різних органах реєстрації.

ДФС Буковини: про порядок нарахування пені

ДФС Буковини: про порядок нарахування пені

Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області звертають увагу платників податків, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 Податкового Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. При цьому момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тобто десятиденний строк для сплати податку слід враховувати від фактичної дати останнього дня подання податкової декларації за відповідний період.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою. Після закінчення встановлених п. 57.1 ст. 57  Податкового Кодексу строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При цьому Законом України від 17 липня 2015 року N 655-VII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків»  внесено зміни до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу, які набрали чинності з 01.09.2015 р. Законом N 655-VII передбачено, що нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків – після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом.

Враховуючи відсутність прямої вказівки у Податковому Кодексі на зворотну дію у часі Закону N 655-VII, застосування положень пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 у редакції, чинній з 01.09.2015 р., застосовується до правовідносин, які виникли з 01.09.2015 р., тобто до відносин, коли граничний строк сплати грошового зобов’язання припадає на дату, починаючи з 01.09.2015 р.

Таким чином якщо останній день граничного строку для подання податкової декларації за І квартал 2015 року припадає на вихідний день, то останнім днем граничного строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним – 11.05.2015 р. Останнім днем граничного строку сплати відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу є 21.05.2015 р. У випадку надання уточнюючої декларації за І квартал цього року 09.09.2015 р. пеню необхідно нараховувати за 111 календарних днів.

Роз’яснення щодо питання нарахування пені викладені в листі ДФСУ  від 09.10.2015 р. N 21492/6/99-99-15-04-02-15

Податкова соціальна пільга при виплаті авансу не застосовується

Податкова соціальна пільга при виплаті авансу не застосовується

Фахівці Державної фіскальної служби України зазначають, що  аванс є виплатою заробітної плати за першу половину місяця. Утримання ПДФО із застосуванням відрахувань ЄСВ та податкової соціальної пільги на частину виплаченої протягом місяця заробітної плати (авансу) ПКУ не передбачено.

Проте при виплаті авансу податковий агент зобов’язаний здійснити утримання та перерахування до бюджету ПДФО і військового збору за першу половину місяця.

Щодо ЄСВ, то платники – роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Дане роз’яснення викладено в листі ДФСУ від 28.09.2015 р. № 20527/6/99-99-17-02-01-15

Отримання податкової соціальної пільги на 3-х, якщо одна дитина - інвалід

Отримання податкової соціальної пільги на трьох дітей, якщо одна дитина – інвалід

На застосування податкової соціальної пільги має право кожен працівник, який отримує заробітну плату не більше 1710 грн/місяць. До 31 грудня 2015 року податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Тобто у 2015 році – 609 гривень.

Водночас для платника податків, який утримує:

  • двох чи більше дітей до 18 років –  розмір ПСП становить 100% у розрахунку на кожну дитину;
  • дитину-інваліда –  розмір ПСП встановлено у розмірі 150 % у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

При цьому, якщо платник податку має право на застосування податкової соцпільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір. Проте з цього правила є виняток. Так, якщо платник податку утримує двох чи більше дітей, один з яких є інвалідом, податкова соціальна пільга у розмірі 150% на дитину- інваліда додається до пільги у розмірі 100% на інших дітей

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків, визначається як добуток суми та відповідної кількості дітей.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Таким чином, платник податку (один із батьків), який утримує дітей віком до 18 років (у т.ч. дитину-інваліда), повинен підтвердити своє право на застосування податкової соціальної пільги шляхом надання документів, встановлених  Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1227

Дане роз’яснення викладене у листі ДФСУ від 15.10.2015 р. № 9593/К/99-99-17-03-03-14

Категорія: Економіка
Сторожинець.info
МЕНЮ

КОНТАКТИ