ДПІ: семінар для платників податків, сплата акцизу

Порядок заповнення дод. 6 декларації акцизного податку

ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області нагадує, що Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №105/26550 (далі – Порядок №14).

Відповідно до п.п.14.1.5 п.14.1 ст.14 Кодексу алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5% об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Порядок заповнення Додатка 6 до декларації акцизного податку (далі – Декларація) визначено у п.6 розд.V Порядку №14. При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 наступним чином:

• рядок 1 – лікеро-горілчана продукція. За ДСТУ 4257:2003 лікеро-горілчаний напій визначається як спиртний напій міцністю від 1,2 до 60% об’ємних одиниць, виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами та інгредієнтами.
  • У цьому рядку зазначаються горілки та лікеро-горілчані напої. Горілки поділяються на горілки та горілки особливі. Лікеро-горілчані напої в свою чергу поділяються на групи: лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні.
  • Також у цьому рядку зазначаються слабоалкогольні напої – алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5% об’ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см³, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю (абзац восьмий ст.1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481)), зокрема – “SHAKE”, “Лонгер”, “Бренді-кола”, “Ром-кола”, “Джин-тонік”, “Рево” та інші;
• рядок 2 – виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5% об’ємних одиниць та більше. Виноробна продукції – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п.14.1.26 п.14.1 ст.14 Кодексу).
  • На підставі цього у рядку 2 зазначають інші алкогольні напої, отримані шляхом переробки та збродження плодів та ягід, соків плодово-ягідних за спеціальною технологією міцністю до 8,5% об’ємних одиниць, а саме: сидри, перрі та інші. Також у рядку 2 вказують інші спиртові дистиляти – віскі, ром, джин, текіла, продукти з вмістом спирту етилового 8,5% об’ємних одиниць та більше та інші товари, які не відносяться до рядка 1;
• рядок 3 – пиво. Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5% об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 (п.п.14.1.144 п.14.1 ст.14 Кодексу).
  • У цьому рядку зазначають пиво, пиво спеціальне – “BEERMIX”. При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.

Пунктом 1 ст. 11 Закону № 481 визначено, що на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються загальна та власна назви виробу, вміст спирту (відсотків об’ємних одиниць).

Таким чином, визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків Додатку 6 Декларації, здійснюється на підставі інформації, яка зазначена на відповідному виробі.

Про акцизний податок під час «Гарячої лінії»

В ДПІ у Сторожинецькому районі було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія» на тему: «Акцизний податок у запитаннях та відповідях».
Начальник ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області Олександр Григоряк відповідав на актуальні питання застосування норм податкового законодавства.

Пропонуємо до уваги найбільш актуальні питання, з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:

1. Починаючи з якого періоду для підакцизних товарів та товарів, ввезених (імпортованих) на митну територію України в податковій накладній зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД?

Відповідь: Згідно із пунктом 88 розділу І Закону України від 7 липня 2011 року №3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Кодексу пункт 201.1 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (Кодекс) пп.”і” такого змісту:
«і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)».
Відповідно до розділу ІІ Закону №3609 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 06.08.11 року, крім окремих норм, які набирають чинності в терміни, визначені розділом ІІ Закону №3609, та до яких не віднесений пункту 88 розділу І Закону №3609.

Враховуючи зазначене, код товару згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів та товарів, ввезених (імпортованих) на митну територію України, зазначається постачальниками починаючи з 06.08.11 року.

2. Хто є платниками акцизного податку?

Відповідь: Відповідно до статті 212 Кодексу платниками акцизного податку є:

• особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини. (підпункт 212.1.1 статті 212 Кодексу);
• особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (підпункт 212.1.2 статті 212 Кодексу);
• фізична особа – резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства (підпункту 212.1.3 статті 212 Кодексу);
• особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку (підпункт 212.1.4 статті 212 Кодексу);
• особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 Кодексу (підпункт 212.1.5 статті 212 Кодексу);
• особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог (підпункт 212.1.6 статті 212 Кодексу);
• особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100 – відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов (підпункт 212.1.7 статті 212 Кодексу);
• особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов (підпункт 212.1.8 статті 212 Кодексу);
• особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (підпункт 212.1.11 статті 212 Кодексу). При цьому реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 статті 215 Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (абзац 2 підпункту 14.1.212 статті 14 Кодексу);
• оптовий постачальник електричної енергії (підпункт 212.1.12 статті 212 Кодексу);
• виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії. Не є платниками податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених в підпункті 212.1.12 статті 212 Кодексу (підпункт 212.1.13 статті 212 Кодексу);
• – особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок. (підпункт 212.1.14 статті 212 Кодексу).

Крім того, згідно пункту 212.2 статті 212 Кодексу замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

3. Які товари належать до підакцизних товарів?

Відповідь: Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належать:

• спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
• тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
• нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;
• автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
• електрична енергія.

4. Хто сплачує акцизний податок у розмірі 5 відсотків з реалізації у роздрібній мережі підакцизних товарів?

Відповідь: Відповідно до підпункту 212.1.11 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

При цьому платниками такого податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізовують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, наступні підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункті 215.3 статті 215 Кодексу, зокрема нафтопродукти, скраплений газ тощо (підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Водночас їх реєстрація як платників податку здійснюється контролюючими органами безпосередньо за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність, тобто шляхом подання декларації з акцизного податку(підпункт 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 статті 212 Кодексу).

В свою чергу акцизний податок така особа сплачує до бюджетуза місцем здійснення реалізації таких товарів (пункту 222.3 статті 222 Кодексу).

5. Чи потрібно сплачувати акцизний податок при здійсненні продажу безалкогольного пива?

Відповідь: Відповідно до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлені ставки акцизного податку.

В свою чергу безалкогольне пиво відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), на яке ставки акцизного податку Кодексом не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.

Отже, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема, пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.

Про надходження до бюджетів під час брифінгу

В податковій інспекції Сторожинецького району відбувся брифінг начальника ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області – Олександра Григоряка з представниками ЗМІ, на тему: «Надходження податків до бюджету – запорука успішного розвитку держави».

Під час брифінгу Олександр Євгенович повідомив представникам ЗМІ про наступні надходження до бюджету за січень-вереснь поточного року.
За вересень 2015 року платниками податків Сторожинецького району до Зведеного бюджету сплачено 72,7 млн. грн. З них до Державного бюджету надійшло 28,4 млн. грн. та до Місцевого бюджету – 44,3 млн. грн. Окрім того, сплачено єдиного соціального внеску – 88,8 млн. грн.

В розрізі основних податків до Місцевого бюджету спостерігається найбільше надходжень по наступним платежам:

• податок з доходів фізичних осіб – 22,6 млн. грн.;
• єдиний податок з фізичних осіб – 5,7 млн. грн.;
• акцизний податок з торгівлі підакцизних товарів – 5,3 млн. грн.;
• плати за використання лісових ресурсів – 3,1 млн. грн;
• плата за землю з юридичних осіб – 2,6 млн. грн.;
• плата за землю з фізичних осіб – 2,3 млн. грн.

Під час свого виступу, Олександр Євгенович подякував платникам податків за вчасну сплату платежів і порадив завжди дотримуватися податкового законодавства України.
Також, Олександр Григоряк зазначив: «Платники податків мають пам’ятати, що запорукою успішного розвитку країни є стабільне надходження податків до бюджету!».

Фізичні особи-підприємці можуть надавати власне майно в оренду

ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області повідомляє про те, що відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Пунктом 1 статті 320 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (Кодекс) не можуть бути платниками єдиного податку першої–третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.

Отже, фізичні особи – підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Оподаткування доходу фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до пункту 170.1 статті 170 Кодексу.

Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не отримувала доходів за рік. Чи може такий платник самостійно визначити базу нарахування єдиного соціального внеску?

ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області нагадує, що платниками єдиного внеску відповідно до п. 4-5 частини першої ст. 4 Закону №2464 є фізичні особи – підприємці та особи, які проводять незалежну професійну діяльність.

Абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону №2464 встановлено, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з абзацом другим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 у разі якщо особами, зазначеними у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 вищевказаного Закону, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої зазначеним Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Отже, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком таких платників.

Застосувати зазначену норму особи, визначені п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, матимуть можливість при нарахуванні єдиного внеску за 2015 р.

Самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, було запроваджено з метою захисту прав таких осіб на зарахування до страхового стажу тих місяців, у яких не було отримано доходу (прибутку).

Як приватний підприємець розраховує чистий дохід при бартері, взаємозаліку?

ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області доводить до відома, що відповідно до п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Згідно з ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Операції міни (бартеру) визначаються на підставі сум зазначених у договорі купівлі – продажу, але не нижче оціночної вартості об’єкта (товару).

Відповідно до п. п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ ринкова ціна – ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (підпункт 177.2 статті 177 ПКУ). Пунктом 177.4 ст. 177 Кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Відповідно до п. 177.10 ст.177 Кодексу фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючи документи щодо його походження. Форму та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481, п.п. 5 п. 6 якого встановлено, що документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманім доходом, є платіжні доручення, квитанція, фіксований чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Отже, негрошова форма операції передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж гроші, такі операції оформлюється документально та відображаються у Книзі обліку доходів і витрат. При цьому, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, у разі проведення товарообмінних (батерних) операцій або взаємозаліку, при визначенні чистого доходу включає до складу витрат вартість відвантаженого товару, наданих (робіт, послуг), які підтверджує та відображає у Книзі обліку доходів і витрат.

Оновлено Держреєстр РРО

Головне управління ДФС у Чернівецькій області звертає увагу, що наказом від 29.10.2015 № 829 Державна фіскальна служба України затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Усі електронні контрольно-касові апарати забезпечують передання контрольно-звітної інформації до податкових органів. Також у документі перелічено електронні контрольно-касові апарати із вбудованим модемом, які забезпечують передання контрольно-звітної інформації до органів фіскальньої служби та формування контрольної стрічки в електронній формі. З новим Реєстром ви можете ознайомитися на офіційному порталі Головного управління ДФС у Чернфівецькій області у розділі «Реєстр»/ «Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» за адресою: https://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/94957.html

Щодо нарахування єдиного внеску

Головне управління ДФС у Чернівецькій області у зв’язку з прийняттям Закону України від 17 вересня 2015 N 704-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” , яким, зокрема, перенесено підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 1 грудня на 1 вересня 2015 року, нагадує.
Якщо работодавцем за період з 1 вересня 2015 року було здійснено нарахування єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, що становила 1 218 грн., таке підприємство повинно здійснити донарахування єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, що становить з 1 вересня 2015 року 1 378 гривень.

Також необхідно провести перерахунок максимальної величини бази нарахування при розрахунку єдиного внеску на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати відпускних, період яких більше одного місяця, та нарахування проводились до 01.09.2015 р.

Отже, за період з 1 вересня 2015 року платники повинні здійснити перерахунок нарахованих сум єдиного внеску та відобразити такі суми у звітності з єдиного внеску за жовтень – грудень 2015 року.

У разі здійснення платниками перерахунку єдиного внеску, пов’язаного із зміною розміру мінімальної заробітної плати та розміру максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок, передбачених Законом N 704, штрафні санкції за донарахування платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску фіскальним органом не застосовуються.
Дане роз’яснення викладено в листі ДФСУ від 27.10.2015 р. N 3947/7/99-99-17-13-01-17.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу згідно договору цивільно-правового характеру не подається

Фахівці ГУ ДФС у Чернівецької області звертають увагу, що повідомлення про прийняття працівника на роботу згідно договору цивільно – правового характеру не подається до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Слід зауважити, що згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до норм Постанови КМУ від 17 червня 2015 року № 413 “Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу”, органи ДФС лише приймають від суб’єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулюють питання трудових відносин, встановлених статтею 24 КЗпП.

Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

При цьому штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Більш детально можна ознайомитись у листі ДФС України від 08.10.2015 №37321/7/99-99-17-03-01-17 “Про надання роз’яснення”.

Як оподатковується сума, отримана від продажу квартири

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Разом з тим, слід зазначити, що умова перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Що стосується доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, то такий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків бази оподаткування.

Тобто, у громадянина, у якого квартира перебуває у власності більше ніж 5 років та це перший продаж у цьому році, дохід від продажу такої квартири не оподатковується.
Довідково повідомляємо, під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна визначено статтею 172 Податкового Кодексу України.