TAKING TOO LONG?
CLICK/TAP HERE TO CLOSE LOADING SCREEN.
...завантаження...

ДПІ: нові сервіси, оподаткування допомоги, пільги на землю

ДПІ

ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області інформує, що у зв’язку із прийняттям Закону України від 16 липня 2015 року №643-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” (далі – Закон №643) з 29.07.2015 р. внесено зміни до порядку складання та реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі – розрахунки коригування) в ЄРПН.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

До набрання чинності Законом №643 зазначений термін становив 180 календарних днів.

Податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 р. (дата набрання чинності Законом №643) року не зареєстровані в ЄРПН, та по яких станом на вказану дату сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання минуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 року та включені до складу податкового кредиту.

Таким чином сума ПДВ, зазначена у податковій накладній (складеній як до 29.07.2015 р., так і після цієї дати), яка була своєчасно зареєстрована в ЄРПН, може бути включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

До набрання чинності Законом №643 податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включалися до податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, на який припадала дата їх складання.

Відповідне роз’яснення розміщено у Базі знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

[/toggle]

[toggle title=”60 неоподатковуваних мінімумів доходів за повторне неподання звітності”]

60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за “повторне” неподання звітності по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області нагадує платникам, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності фіскальним органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою (п.7 ч.11 ст.25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року вже було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн.) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.

Для визначення повторності порушення передбачено період, протягом якого до платника єдиного внеску було накладено штраф – протягом року, при цьому не прив’язано термін «календарний рік» до можливості накладення підвищеного розміру штрафу.

Тож, повторним порушенням, за яке передбачено штраф в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по єдиному внеску, за яке до такого платника протягом року вже було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та його застосовано. З дати винесення фіскальним органом такого рішення починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.

Необхідно зазначити, що статтею 26 Закону №2464 передбачено також і адміністративну відповідальність за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України офіційного веб-порталу ДФС України

[/toggle]

[toggle title=”Про суми доходів допоможе дізнатись новітній електронний сервіс”]

Про суми доходів допоможе дізнатись новітній електронний сервіс

ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області звертає увагу платників податків щодо впровадження нового електронного сервісу «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Важливим є визначення та встановлення особи, якій надається відповідна послуга. Електронний цифровий підпис слугує аналогом власноручного підпису на заяві фізичної особи-платника податків для надання документу юридичної сили. Також, дає змогу значно скоротити час руху документів в процесі оформлення запитів.

Для отримання відомостей про себе фізична особа-платник податків формує запит в електронному вигляді, підписує його електронним цифровим підписом та надсилає на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».

За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Звертаємо увагу, що фізична особа-платник податків відповідно до норм Закону України «Про захист персональних даних» може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе, інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається.

З метою формування запиту про доходи використовується «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності», яке розміщене на офіційному веб–сайті ДФС у рубриці «Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді» та є загальнодоступним для використання.

Також в зазначеній рубриці розміщено детальну інструкцію щодо користування програмним забезпеченням «Порядок формування запиту та отримання відповіді».

[/toggle]

[toggle title=”Оподаткування допомоги мобілізованому працівнику”]

Оподаткування допомоги мобілізованому працівнику

ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області нагадує податковим агентам щодо оподаткування допомоги  мобілізованому працівнику – учаснику бойових дій.

Отже, надана роботодавцем мобілізованому працівнику допомога в  грошовій  (не грошовій) формі  – не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб  за умови дотримання  норм пп.170.7.8 п.170.7 ст. 170 Податкового кодексу України. При цьому обов’язок  щодо контролю за  цільовим використанням коштів набувачами допомоги (учасниками бойових дій)  покладається  на благодійника-роботодавця.

Крім того, не включається  до оподаткованого доходу  сума нецільової  благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається  резидентами  – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного  податкового  року сукупно  у розмірі, що не перевищує  суми граничного розміру доходу, визначеного згідно  з абзацом  першим  пп.169.4.1 п.169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого  на 1 січня такого року.

У разі  отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної особи чи юридичної особи, платник податку зобов’язаний подати  річну податкову декларацію про майновий стан та доходи із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги  протягом  звітного податкового року  перевищує її  граничний розмір, установлений  абзацом  першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ.

Отже, якщо нецільова благодійна допомога, надана роботодавцем мобілізованому працівнику,  перевищує граничну суму доходу, то сума такого перевищення підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

[/toggle]

[toggle title=”Платник єдиного податку, якого мобілізували, зобов’язаний подати заяву”]

Платник єдиного податку, якого мобілізували, зобов’язаний подати заяву до контролюючого органу

ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області нагадує фізичним особам – підприємцям щодо обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності у разі мобілізації.

Отже,  платники єдиного податку, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності по  єдиному  податку.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу під час мобілізації.

Відповідні документи  подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації фізичної особи  – підприємця  протягом 10 днів після  демобілізації.
Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення  лікування (реабілітації).

[/toggle]

[toggle title=”Підприємці які не отримували доходи, також сплачують ЄСВ”]

Підприємці які не отримували доходи, також сплачують єдиний соціальний внесок

ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області нагадує фізичним особам – підприємцям, які  здійснюють підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування,  щодо сплати єдиного соціального внеску.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», фізичних осіб – підприємців у тому числі тих, які  обрали спрощену систему оподаткування,  визначено платниками єдиного внеску.

Для  фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується у розмірі   34,7% на суми, що визначаються  такими платниками самостійно, але не більше максимальної  величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального  страхового внеску.

Таким чином, фізичні особи – підприємці, які застосовують  спрощену систему оподаткування,  сплачують єдиний внесок за періоди, в яких  вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

[/toggle]

[toggle title=”Визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) до банку”]

Щодо порядку визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) до банку

Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області зазначають,що порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) встановлено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за N 40/10320 (далі – Положення).

Пунктом 5.1 Положення передбачено, що строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) згідно з такими вимогами:

  • а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, – щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);
  • б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, – наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня.

Якщо підприємства працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги, через відсутність відповідної домовленості з банком на інкасацію, здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку), то вона має здаватися підприємствами до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Установлені згідно із зазначеними вимогами строки здавання готівкової виручки (готівки) підприємствами узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами та банками.

Згідно з п. 5.9 Положення готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов’язані з діяльністю підприємства.

Відповідно до п. 2.10 Положення підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов’язані з діяльністю підприємства.

Враховуючи графік роботи підприємства та банку, готівкові кошти, що надійшли до каси підприємства у п’ятницю, мають бути здані до банку не пізніше наступного робочого дня банку та підприємства у суботу, або використані для потреб підприємства першого робочого дня в сумі, що перевищує ліміт каси.

Дане роз’яснення, щодо строків здавання готівкової виручки до банку, викладене в листі ДФС України від 19.11.2015 р. N 24664/6/99-99-22-07-03-15.

[/toggle]

[toggle title=”Перехідний період для доопрацювання або заміни РРО”]

З 1 січня 2016 року закінчується перехідний період для доопрацювання або заміни РРО, які створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді

Головне управління ДФС у Чернівецькій області нагадує, Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно внесених змін, з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Водночас, дозволяється до використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.

Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до органів фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

З 01.01.2016 року відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено відповідальність у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

[/toggle]

[toggle title=”Пільги на сплату земельного податку”]

Фізичні особи мають право на застосування пільг зі сплати земельного податку

Головне управління ДФС у Чернівецькій області звертає увагу громадян, що земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.

Згідно зі статтею 269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У статті 270 ПКУ зазначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Щодо пільг зі сплати земельного податку, то відповідно до статті 281 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян:

  • інваліди першої і другої групи;
  • фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • пенсіонери (за віком);
  • ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
  • фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

  • для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
  • для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
  • для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
  • для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
  • для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Враховуючи вказане, якщо фізична особа відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та використовує земельну дiлянку (оформлену або неоформлену) за кожним видом використання в межах граничних норм, зазначених в статті 281 ПКУ, то їй надано право на звiльнення вiд сплати земельного податку.

[/toggle]

[toggle title=”Нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи”]

Набрала чинності нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області повідомляють, що Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/2774, затверджені нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи та інструкція щодо її заповнення.

Наказ № 859 набрав чинності 17.11.2015, тобто з дня його офіційного опублікування (опублікований в «Офіційнийному віснику України» від 17.11.2015 № 89).

Декларація складається з восьми розділів чотирьох додатків до декларації, які містять розрахунки окремих видів доходів (витрат) а саме:

  • додаток Ф1 «Розрахунок податку на доходи фізичних осіб при отриманні доходів у формі заробітної плати від двох і більше податкових агентів згідно з підпунктом «є» пункту 176.1 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України»;
  • додаток Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами»;
  • додаток Ф3 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих з джерел за межами України»;
  • додаток Ф4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою».

Додатки є складовою частиною декларації і без декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках (пункт 2 розділу II Інструкції № 859).

Слід зазначити, пунктом 2 наказу №859 визначено, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 2179/24711.

[/toggle]

Категорія: Економіка
Магазин Штіль
Сторожинець.info
МЕНЮ

РЕКЛАМА ВІД ПАРТНЕРІВ


АРХІВ