Неділя, Вересень 23
PapaKarlo - вироби з дерева

Сам собі виконком, сам собі рада. Розслідування (частина VI)

Рекомендується до прочитання депутатам, членам виконкому, адекватним жителям нашої прекрасної Сторожинеччини. 

Розслідування

Розпочалася ця неоднозначна історія господарських злетів ще в березні на V cесії Сторожинецької міської ради VII скликання, де депутати затвердили першопочатковий і такий довгоочікуваний розподіл більше 11 мільйонів інфраструктурної субвенції в рамках Плану економічного розвитку.

Сварилися, сварилися, сварилися, але все ж таки прийняли так, як сказав Головний Господар. І дверей більш ніж на мільйон, і очистку каналізацій на сотні тисяч тощо.

Це був перший, слабкий та невпевнений удар по штанзі воріт економічного зростання і благоустрою. Десь з високих реформаторських кабінетів не менш високих столичних будівель надійшла команда: план поміняти, тому що двері за інфраструктурні кошти – то не “комільфо”.

Столичні чиновники прекрасно розуміють всі можливі корупційні ризики і не поспішають віддавати місцевим чиновникам гроші на об’єкти, на яких озолотилося не одне покоління місцевих бюрократів і “правильних” підрядників.

Зібравшись з силами, посадові особи мерії (традиційно – без участі громадськості, але з залученням максимальної кількості друзів нашого дорогого господарника) план переписали і підсунули його депутатам 8 червня вже на VI сесії.

Крик, шум, гам, супротив адекватних, “негатив” від депутатів, але таки зміни до Плану соціально економічного розвитку нелюдською силою переконання та господарницької риторики Миколи Миколайовича “пропихнули”.

Двері з кінцевого варіанту прибрали, але, традиційно, дописали декілька об’єктів в Банилові-Підгірному. І на цей раз не все вийшло гарно і по-господарськи.

Мудрі сивочолі управлінці і кризові менеджери Ратуші забули, що перелік об’єктів затверджується сесією, але для того, щоб гроші Мінрегіонбуду прийшли до такої рідної і затишної міської казни, потрібно затвердити кошториси на ці об’єкти виконкомом.

Схема проста як чугунний паровоз – сесія формує список об’єктів (тому що депутати – то народні обранці), а виконком – затверджує на них кошториси (тому що виконком – то обранці голови громади). Після чого все подається в ОДА, з ОДА до Мінрегіону, там суворі чоловіки та жінки з дрескодом і принципами на все це вєліколєпіє дивляться, дають згоду, після чого сесія дає дозвіл гроші витрачати на аванси.

Через 2 тижні, а саме 27 червня, виконком було зібрано, на засіданні проголосовано і одноголосно затверджено список кошторисів рівно до 7 пункту Плану соціально-економічного розвитку (який, як ми пам’ятаємо, 8 числа на сесії “протягнув” голова громади).

І знову… штанга! Виявилося, що все добре, але не дуже. Серед тих всіх об’єктів було декілька, які громаді не належали. Наприклад, недобудована ЗОШ в селі Давидівка, на яку планувалося витратити 1,4 мільйони, була на балансі в УКБ, а будинок по вул. Чернівецькій, 13, де хотіли замінити дах на 145 тисяч, виявився приватним.

Нашому мудрому сивочолому управлінському генію на це вказали і висновки були зробленні, адже “вчитися ніколи не пізно” і брешуть ті, хто вважає, що “горбатого могила справить”.

Що потрібно було зробити в громаді здорової людини? Скликати позачергову сесію, затвердити новий перелік об’єктів, які планують фінансуватися за кошти інфраструктурної субвенції з державного бюджету, після чого на виконкомі затвердити кошториси без таких явних ляпів, які б пройшли обласне і столичне погодження.

В громаді господарників і кризових менеджерів сесію вирішили не скликати. Напевно тому, що деякі депутати ще 8 червня говорили про те, що не варто нікуди спішити, зачекаємо, все розберемо, щоб люди не сміялися. Або десь в тих кошторисах були неточності.

4 липня було знову зібрано виконком, де рівно за 9 хвилин було затверджено новий перелік кошторисів. При цьому, він не співпадав з тими пунктами, які затвердили депутати 8 червня на сесії. Це був болючий, але тихий удар по всьому депутатському корпусу, який депутати стерпіли мовчки.

Призначені ними члени виконкому (за виключенням старост і мера), не моргнувши й оком, фактично змінили їхнє рішення. Звичайно, під пильним наглядом голови громади Миколи Карлійчука. 

Новий перелік виглядав ось так:

Крім того, що об’єкти згрупували (як-то “вуличне освітлення” в одну категорію), в ньому з’явився капітальний ремонт лікарні села Банилів-Підгірний на 1,4 мільйони (яке соупадєніє, рівно стільки коштував ремонт даху недобудованої ЗОШ в Давидівці, який виключили з переліку) та капремонт клубу в селі Слобода-Комарівці на 145 тисяч (знову соупадєніє, стільки вартував ремонт даху в будинку по вул. Чернівецькій, 13, який також з “плану” видалили). Підганяли циферки чи чітко прораховували? Загальна сума – 11 237 692 грн.

І ось цей перелік затверджених за 9 хвилин кошторисів поїхав до столиці, але до комісії Мінрегіону не потрапив. Знову “штанга” від кращих представників кризового менеджменту Сторожинеччини. Міністерські сказали, що групувати об’єкти не можна, тому рішення треба переробити.

А як? Ну це ж знову – скликати виконком, посипати голову попелом, визнавати свою некомпетентність і нездатність уточнити деталі, пояснювати, читати законодавство, а ще й небажання гуру господарності передзвонити своїм колегам по іншим громадам, які уже успішно проходили цей процес…

До Києва через декілька днів з заступником міського голови їде виправлений перелік об’єктів. Який базується на рішенні виконавчого комітету від 11 липня 2017 року №126. Це важливо. Ніби рішенням виконкому від 11 липня змінили рішення виконкому від 4 липня. 

Наприкінці останньої сесії міської ради фактично дається дозвіл перераховувати кошти інфраструктурної субвенції, що вже почали поступати, визначеним заздалегідь підрядникам.

Вже в цьому переліку також є відмінності від попереднього. Наприклад, “встановлення покрівлі в спортзалі” в ЗОШ №3 на Майдані в Сторожинці перетворюється на “будівництво спортзалу”, “розробка генерального плану Сторожинця, Нових Бросківців (Заболоття) та Слободи Комарівців” за мільйон перетворюється на розробку генерального плану тільки Сторожинця.

Мені реально цікаво по якому принципу господарності зрізали ці витрати. Думаю, що більшість жителів Нових Бросківців, Слободи Комарівців, їх старости та депутати були б дуже зацікавлені почути позицію шановного керівника громади.

“Капітальний ремонт та гідродинамічне очищення систем фекальної каналізації в м. Сторожинець” більш ніж на 665 тис. грн. перетворюється на капітальний ремонт каналізаційної системи Новобросківецького ДНЗ на 200 тисяч (про що ні в одному з попередніх документів немає і згадки) та капітальний ремонт каналізації від вул. Шевченка до вул. І. Мічуріна по вул. О. Кобилянської в Сторожинці на 466 тис. грн. – там недавно якраз новий асфальт і труби заклали, терміново треба покопати! Мудре і господарське рішення!

Звичайно, ніхто в Києві не знає, що там вже зробили ремонт каналізації, а коли приїде якийсь фінінспектор – “дивіться, все добре, труби в землі, асфальт зверху, ми молодці!”

Тобто перелік, який затвердили 4 липня на виконкомі, і перелік, який ніби-то перезатвердили на виконкомі 11 липня дещо відрізняються. Навіть на загальну суму – 11 237 692 грн. та 11 239 400 грн. Тобто це різні документи. 

А тепер починається справжня “магія” – жодного Переліку проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок субвенції на виконкомі 11 липня не затверджували.

Жодного 6 пункту плану соціально-економічного розвитку депутати щодо інфраструктурної субвенції не затверджували. Проекти, що будуть реалізовуватися за кошти інфраструктурної субвенції – це 7 пункт Плану соціально-економічного розвитку, через який і був скандал на сесії 8 червня.

Цей “папірчик” намалювали в мерії щоб не скликати позачергову сесію та виконком. Ну і поміняли дещо, до купи. Чого два рази ходити.

В протоколі засідання дописали 14 питання, по якому ніби-то доповідав начальник відділу соціально-економічного розвитку Дмитро Бойчук. Насправді, його взагалі на засіданні не було. Не вірите? Подивіться самі.

Що це означає? Це вже не просто “технічна помилка”, як то зміна прізвища керівника при реєстрації КП “Банилів-2017”. Це свідома підробка як протоколу виконкому, так і його рішення.

Голова громади фактично в одноосібному порядку вирішує долю 11,2 мільйонів інфраструктурної субвенції. При тому свідомо чи не свідомо підставляючи чиновників секретаріату та оргвідділу міської ради.

Це не просто “поправили документ”. Самовільна зміна рішення виконкому – це черговий плювок в обличчя, який депутатський корпус (та і члени виконкому) просто проковтнули.

Шановні депутати! Може пора вже почати працювати, а не бути несвідомими рукопіднімачами при мудрому Господарнику? Коли Ви йшли на вибори, Ви щось обіцяли своїм виборцям, Ви мали якісь плани? Прийшли, отримали мандат, і що? Нехай Карлійчук за Вас думає?

Микола Миколайович знову в черговий раз вирішує власні передвиборчі обіцянки та обіцянки потрібним підрядникам за рахунок вашої інертності та за рахунок кожного жителя Сторожинецької громади.

Дозвольте нагадати, що цього разу за міського голову проголосувало 4 тисячі виборців, а за депутатський корпус – 10 тисяч. Якщо додати голоси тих, хто зараз в виконкомі, але раніше балотувався на голову свого села – вийде майже чотирикратна перевага. Такого в новітній історії господарності Сторожинця ще не було. Зазвичай депутати в сумі набирали менше голосів, ніж мер.

І з точки зору законів, і з точки зору представлення інтересів виборців, вирішують як розвиватися (що і є інфраструктурною субвенцією) в раді громади депутати, а міський голова – це виконавець.

Саме це є головним запобіжником корупції. Саме це, а не журналістські розслідування.

Відсутність “хребта” у більшості депутатів і членів виконкому приводить до того, що громада замість стрімкого розвитку за допомогою реформи децентралізації, скочується до рівня деградуючого колгоспу, де всім заправляє господарник, який, судячи з всього, свято вірить в свою богообраність і непогрішимість.

Далі буде…

Михайло Шморгун

Від редакції: готові опублікувати на Сторожинець.Інфо бачення керівництва міста, депутатів, членів виконкому, громадськості щодо цієї та інших ситуацій. Контакти вказані внизу сторінки.

Магазин Водолій